СУХО́ТОНЬКА, СУХІ́ТОНЬКА

СУХО́ТОНЬКА, СУХІ́ТОНЬКА, и, ч., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сухо́та 2. — Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося (Сл. Гр.); Козаченько, ти сухотонько моя, Кажуть люди, що не буду я твоя! (Укр.. лір. пісні, 1958, 259). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 870.